Доскоч П.(Укр)

А швидка річка - Світозари
1. Там за горою за крем’яною стоїть хатина над водою
А біля неї дівчина жде чомусь коханий не йде не йде

П – в 1 А швидка річка шумить хлюпоче шалений біг спинить не хоче
І дивиться дівчина в воду немов боїться коханий броду

2. Там за горою за крем’яною ступає легень пріт рікою
Стихають хвилі пруткі і злі і сяє щастя по всій землі

П – в 2 А синя річка лише хлюпоче убравши зорі в свої очі
І місяць пригорнув калину любов не зна повік зупину


Бойківчанка - Світозари
1 На полонину приходи в весняний ранок
Побачиш танці наших юних бойківчанок
Та тільки в очі не дивись бо закохаєшся колись
І сон спокійний пропаде вночі і вдень

П – в Твоїх очей зоря ясна чарує хлопців як весна
І в юне серце сипле жар твоя краса

2 Перестороги ті я слухати не хочу і подивлюся бойківчанці просто в очі
Бо я безсоння не боюсь і всю любов палку свою
Віддам за очі за уста за ніжний стан


Верба - Світозари

1 Біля млину калина біля ставу верба біля тину дівчина а на серці журба
А калина чарівна що вночі не заснеш а дівчина царівна що чекає мене

П – в А верба над край водою молодіє наче доля
Хай завжди мене верба тай додому поверта

2 Розквітає калина зеленіє верба твоя пісня прилине і зникає журба
А калина чарує мої сонячні дні а дівчина дарує своє серце мені


Доля - Світозари

1. Де гуляє вітер в полі розганяє самоту
Там згубилась моя доля загубилась не знайду
Полетіла немов птахом десь у зоряну
І чумацьким шляхом зникла у далечінь

П - в Ой ти доле доле моя нещаслива що у світі ти у світі загубила
Дні і ночі всюди я тебе шукаю чи знайду я ще не знаю цю жадану мить

2. Там за синім небокраєм де збігаються шляхи
Знаю ти мене чекаєш як зустрінеш обійми
Де гуляє вітер в полі розганяє самоту
Там знайду я свою долю долю свою я знайду


Золотоволоска - Світозари

1. Із якої казки ти прийшла до мене навкруги збудила провесінь зелену
Із якої казки із якого дива ти немов жар-птиця в сон мій прилетіла в сон мій

П – в Золотоволоско ти моя печаль бо твоє волосся золотий ручай
Бо твоє кохання я забудь не зміг дай мені втопитися в хвилях золотих

2. Як захмарить небо у осінні дні то весняним сонцем світиш ти мені
Та за сонце більше в тебе ясноти як зуміла з казки ти сюди прийти прийти


Кораблик - Світозари

1 Я давно забув твоє обличчя але голос твій крізь роки кличе
В нашу юність світлу і прекрасну де для двох закоханих все ясно
Та зітхає серце у тривозі повернути вже воно не в змозі
Щастя що на мить лише з’явилось і навік у мріях залишилось

П – в А кораблик спогадів наш кораблик спогадів
Із минулого знов припливе
Там від наших поглядів ніжних наших поглядів
У серцях п’янка любов живе

2 Я давно забув твоє обличчя та скупа сльоза знов чоловіча
Нагадає ті вечірні зорі що купались разом з нами в морі
І не клич мене ти день прийдешній видно так мені звелів всевишній
Знов душа не відає покою бо минуле наплива рікою


Може не любов - Світозари

1. Ще вчора були разом як завжди я і ти та розійшлись дороги і поросли стежки
Як пахла рута м’ята у твоєму саду коли ще знов кохана тебе я там знайду

П – в А може то не любов була а тільки твої пусті слова
Що залишили на серці біль вони моїм
Що не судилось те не збулось а що було перевелось
В гіркий дурман і світ обман

2. А за вікном кружляє вже жовтий листопад не повернеш я знаю нашу любов назад
Не зволікай надію що вернеться вона мабуть лише у мріях і кольорових снах



Моя Україна

1. Моя Україно прадавня колиско
В якій виростав я і сили черпав
Моя рідна земле далека і близька
Тебе з болем в серці колись покидав

2. Моя Україна зелені смереки
На батьківській хаті лелече гніздо
Тужливі трембіти і гори далекі
В яких загубилося рідне село

3. У снах часто бачу додому стежину
Де ніженьки босі вмивала роса
Мене милий краю навік полонила
Твоя неповторна чарівна краса

4. Моя Україно прадавня колиско
В якій виростав я і сили черпав
Моя рідна земле далека і близька
За тебе я б душу і серце віддав



На березі - Світозари

1 На березі милім де шепчуться хвилі де верби зібрались в ряди
Коли молодими з тобою були ми то часто ходили сюди

П – в Та роки злетіли і верби схилили вже до самої води
Їх вітер колише а ми як раніше з тобою приходим сюди

2 Там сині волошки ромашки ворожки і маки червоні цвіли
В мереживі квітів сховавшись від вітру які ми щасливі були

3 В чарівнім розмаї мов в хвилі пірнаєм в цей диво казковий едем
В нім сили плекаєм і довго блукаєм мов юність втікачку знайдем



Надсяння - Світозари

1 Надсяння моє ти надсяння народився і ріс в тім краю
Зустрічав я тут зорі світання і знайшов вірну долю свою
Дзюрчить лісовий потічок звеселяє він душу мою
Буйним цвітом біліє садочок соловейко щебече в гаю

П – в Рідні гори над Сяном на очах ніби в сні
Зашуміли зелені смереки мої
Рідні гори над Сяном на очах ніби в сні
Зашуміли смереки мов пісню співають мені

2 Я на синії гори погляну пригадаю дитинства стежки
Я люблю тебе милий мій краю і душею з тобою завжди
Надсяння моє надсяння мої пам’яті вічно святе
Прийми щире синівське вітання бо ти серцю завжди дороге


Не ріж косу - Світозари

1 Ой не ріж косу бо хорошая не погань красу дуже прошу я
Не журись що я не ходитиму ти любов моя і любитиму

П - в Я люблю тебе таку в косах стрічку голубу
Коси пахнуть росами ласками дівочими

2 Про чужу красу і не марю я то ж не ріж косу будем парою
Покохав тебе за косичину бо краса твоя не позичена


Ой у Львові - Світозари

1. Ой у Львові рано зранку ходять хлопці по ярмарку
Один хлопець танець грає а на руці перстень сяє

2. А на руці перстень сяє із кишені хустка має
Із кишені хустка має він до скрипки промовляє

3. Скрипко моя золотая струни мої шовковії
А сьогодні на ярмарці заграйте ми штири танці

4. Бо дівчина моя ходить сама перша танець водить
Ой у Львові рано зранку ходять хлопці по ярмарку
Ой у Львові ходять хлопці



Скрипка - Світозари

1 Не сумуй так скрипко не співай тужливо через твої струни гори промовля
Не рви мені душу плачем жалісливим болем що шматує серце скрипаля

2 Чого ти страждаєш не кажи не треба
Світ такий прекрасний стільки в нім добра
Заспівай веселу глянь навколо себе бачиш як сміється вранішня зоря

П - в Заграй мені пісню красну ми заграй що співала ненька про мій рідний край
Зігрій мені душу серце звесели заграй ми скрипалю смуток розжени розжени

3 До щоки своєї скрипку притуляю горнеться до мене як мале дитя
Наодинці з нею тихо розмовляю бо як у людини в скрипки є душа



Сопілка - Світозари

1. Щоночі місяць молодий вдягнувши з зірок вишиванку
По срібній стежці по землі йде до русалок на гулянку

П - в Зроби сопілку із верби заграй розвесели стожари
В танок русалок поведи і місяця візьми до пари

2. Сердитий вітер вгомонись не розганяй дзеркальні плеса
Згадай як парубком колись з дівочих кіс плів перевесла